Цієї неділі гостем Арт-двору у Бучачі був кампаніст Олексій Бурнаєв, кандидат фізико-математичних наук, інженер-дослідник. Автор 64 монументальних годинників по всій Україні. Вільно володіє французькою мовою, спілкується польською, чеською, член комітету підтримки європейської консерваторії вежових годинників.
Упродовж зустрічі Олесій Бурнаєв окреслював проблеми та недоліки теперішнього стану годинників всієї України. Мова йде про величезні механізми, які найчастіше розміщують на дзвіницях, ратушах, шпилях високих будівель. Деяким екземплярам, які доводилося ремонтувати, за словами оповідача, було більше 250-ти років. Розповідь Олесій Михайлович супроводжував цікавим фотоматеріалом із власного архіву. Ритор багато згадував про залишки годинників, зазначивши, що автентиними залишились механізми у Бережанах, Самборі, Львові, Дрогобичі. Розповів про робочий механізм годинника у Золочеві та факти із експлуатації різних церковних механізмів та конфузів, які іноді траплялися із гирями у цій справі. Цікавим також виявися той факт, що дзвони на годинниках відрізняються від дзвонів церковних. "Найголовнішим завданням для мене є зробити так, щоб годинник працював", - зазначив Олексій Бурнаєв.
Юлія Лесів
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.